Після нещодавнього звільнення Валерія Залужного його ім’я активно фігурує в політичних рейтингах. Останнє соцопитування, проведене IMAGE та LEMUR, демонструє вражаючу тенденцію: потенційна партія Залужного очолює рейтинг із 17,3% підтримки серед усіх опитаних і 26,9% серед тих, хто точно визначився з вибором. Це значно випереджає партію Володимира Зеленського (8,5% серед усіх і 13,2% серед тих, хто визначився) та “Європейську Солідарність” Петра Порошенка (7,1% і 11,1% відповідно).
Але чи є цей рейтинг відображенням реальної політичної сили?
Політика та військова справа – різні ігри
Валерій Залужний – безумовний авторитет у військовій сфері. Проте політика – це не фронт і не ставка Верховного Головнокомандувача. Це інтриги, домовленості та компроміси. І головне питання – чи готовий він до цих реалій?
Генерал без політичного досвіду – це як танк без пального. Він має силу та авторитет, але без розуміння внутрішньої кухні політики далеко не заїде. Тому вже зараз очевидно: якщо Залужний і піде в політику, то не як незалежний гравець, а як символічна фігура, за якою стоятиме конкретна група людей.
Хто буде за спиною Залужного?
Будь-яка нова політична сила потребує команди. І тут варіанти два: або це будуть нові обличчя, які асоціюються з військовою справою (чинні чи колишні військові, волонтери), або досвідчені політичні діячі, які вже давно в темі. Останніх серед потенційних союзників вже більш ніж достатньо – вони прагнуть зайняти місце поруч із “новим лідером”.
Чи існує партія Залужного?
Формально – ні. Але інформаційно її вже “створили”. І хоча жодних офіційних заяв від самого генерала немає, його рейтинг свідчить: запит на нову силу є.
Програма такої партії наразі невідома, але очевидно, що її базисом буде патріотична риторика, військова реформа, безпекові питання та, ймовірно, критика чинної влади.
Інформаційна кампанія вже запущена
Книга Залужного, яка вийшла нещодавно, – це ідеальний інструмент для формування іміджу політичного лідера. Вона правильно подає ключові меседжі та створює образ “генерала, який знає, як перемогти”.
Водночас його публічні заяви стають усе більш політизованими, хоча сам він поки що не робить прямих кроків у політику. Проте, зважаючи на рейтинг, цей момент може настати швидше, ніж очікується.
Що кажуть рейтинги?
Згідно з останніми опитуваннями, картина електоральних симпатій виглядає так:
- Партія Залужного – 17,3% (26,9% серед тих, хто визначився)
- Партія Зеленського – 8,5% (13,2%)
- Європейська Солідарність – 7,1% (11,1%)
- Партія “Азовсталь” Білецького – 4,0% (6,1%)
- Батьківщина – 3,8% (5,8%)
- Партія Разумкова – 3,6% (5,6%)
- Партія Буданова – 3,4% (5,3%)
- Партія Притули – 3,4% (5,3%)
- Партія Гончаренка – 2,4% (3,7%)
Також варто зазначити, що 22,4% респондентів ще не визначилися з вибором, а 6,2% взагалі не планують голосувати.
Що далі?
Якщо Залужний дійсно вирішить піти в політику, то питання буде не лише в його особистій популярності, а й у тому, хто стоятиме за ним. Якщо це буде команда професіоналів, здатна розробити чітку програму та провести ефективну виборчу кампанію – тоді його партія може стати реальним гравцем.
Однак якщо генерала використовують лише як “фасад” для інших політиків, то це швидко стане очевидним. А отже, питання лідерства, реальних намірів і здатності Залужного бути не лише символом, а й політичним стратегом – залишається відкритим.
