Незабаром в Україні стартує вступна кампанія. Водночас із цим дедалі актуальнішими стають питання не лише вибору університету, а й визначення життєвої стратегії у воєнний і післявоєнний час. Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук на своїй Фейсбук-сторінці звернув увагу на зміни на ринку праці, які вже зараз мають серйозний вплив на майбутнє абітурієнтів, передає База.
За офіційною інформацією, яку навів заступник міністра освіти Михайло Винницький, на НМТ-2025 зареєструвалося 312 тисяч учасників — майже стільки ж, як і торік. Близько 20 тисяч складатимуть тестування за кордоном — у 34 країнах світу. Але, як наголошує Лукашук, цього року абітурієнти стоять перед значно складнішим завданням, ніж просто скласти іспит.
«Багато чого залежить від того, чи зможуть або не зможуть нинішні абітурієнти правильно оцінити ситуацію – врахувати кардинальні зміни ринку праці та обрати стратегію на десятиліття вперед. Якщо так – то є шанси забезпечити собі стабільне майбутнє навіть в умовах невизначеності. Якщо ні – ризик опинитися в категорії незатребуваних фахівців значно зростає», – пояснює Микола Лукашук.
За словами голови облради, традиційні «престижні» спеціальності в умовах воєнного часу вже не мають тієї ваги, яку мали раніше: «Одразу зазначу, що серед пріоритетних напрямів немає традиційних “престижних” спеціальностей. Навіть якщо вони й залишаються популярними, на мою думку, стратегічного значення для кар’єри в найближчі роки вони не матимуть (якщо, звісно, не врахувати специфіку воєнного часу). Це не забезпечить стабільного доходу та не гарантує затребуваності на ринку праці».
Лукашук виокремлює шість головних напрямів, які, на його думку, матимуть найбільший попит у найближчі роки.
1. Людський капітал
«Перший уже проявився – критичний дефіцит у сфері людського капіталу. Медики, освітяни, психологи, соціальні працівники показують найвищі показники незакритих вакансій: охорона здоров’я (46,2%) та освіта (40%). Основна причина – низький старт зарплат і кадровий відтік. Але ці сфери мають для країни величезне стратегічне значення»
2. Відбудова інфраструктури
«Друге – критична потреба у відновленні зруйнованої інфраструктури. Інженери, енергетики, будівельники, архітектори стають основою економічного відновлення. Дефіцит у сфері енергетики становить 44,1% незакритих вакансій. Коли закінчиться активна фаза війни, саме ці спеціалісти визначатимуть темпи та якість відбудови країни»
3. Технології безпеки та оборони
«Третє – технології безпеки та оборони. Кібербезпека, дронобудування, телекомунікації, оборонні технології. Війна показала критичну важливість цих галузей. IT залишається стабільним сектором, але більше у сфері захисту та оборонних технологій»
4. Аграрний сектор
«Четверте – аграрний сектор як основа продовольчої безпеки. Від агрономів до ветеринарів – попит на ринку праці величезний. Нестача фахівців у цій сфері створює потенційну загрозу для національної безпеки у сфері продовольства»
5. Автоматизація та штучний інтелект
«П’яте – глобальна автоматизація, розвиток штучного інтелекту як загроза традиційним професіям. Штучний інтелект уже зараз витісняє бухгалтерів, касирів, працівників конвеєрних ліній, що створює ризик масового безробіття серед випускників цих спеціальностей».
6. Технології майбутнього
«Шосте – технології майбутнього як нові можливості. Робототехніка та ІТ, біотехнології та генна інженерія, блокчейн і фінансова кібербезпека, аналітика даних, big data, розробка ШІ-систем. Війна прискорила їхнє впровадження на роки вперед».
Наразі, за спостереженнями голови облради, найбільш критичним є саме перший напрям.
«Повторюся, поки що з усіх цих викликів найбільше проявився перший – дефіцит у соціальних сферах. До решти (на даний момент) ще є час підготуватися. Але все буде залежати від того, наскільки розумно нинішні абітурієнти зможуть вирішити описані вище дилеми. І як довго вистачить сил у нашої економіки витримувати тиск воєнного часу», – зазначив голова облради.
Зі зміною ринку праці, попереджає Лукашук, може змінитися і структура кар’єрних можливостей: «Якщо баланс попиту та пропозиції на ринку праці зрештою стратегічно зміститься на користь однієї зі сторін, кар’єрні можливості можуть різко змінитися. І це, природно, прямо вплине на вибір та життєві стратегії випускників».
І нарешті, головне — вступ у 2025 році вимагає не лише оцінки інтересів, а розуміння ризиків та шансів: «Освіта в умовах війни – це не стільки вибір мрії, скільки вибір стратегії виживання. Не “ким я хочу стати”, а “що дозволить мені та моїй майбутній родині вижити і розвиватися в будь-яких умовах”».
«І саме тому до вступної кампанії цього року треба максимально підходити з холодним розрахунком, а не з емоціями. Бо майбутнє створюється не мріями, а рішеннями», – резюмував Лукашук.
Нагадаємо, у 2025 році в 796 школах Дніпропетровської області відбувся останній дзвоник. Понад 49 тисяч учнів 9-х і 11-х класів попрощалися зі шкільним життям.
